Біографія Якова Оренштайна
Єврей Яків ОРЕНШТАЙН (25 лютого 1875 р., Коломия – 12 вересня 1942р., Варшава) – видавець, власник видавництв «Галицька накладня» у Коломиї (1903–1917) та «Українська накладня» у Берліні (1920–1937). Відомий український громадсько-політичний та культурний діяч першої третини XX ст.
Народився у Коломиї в сім’ї книготорговця Саула Оренштайна та Альте-Міріам Готліб. Імовірно, здобув традиційну єврейську освіту. 1899 р. одружився. Мав троє дітей: Регіну, Аделю, Йосифа (останній продовжив сімейну традицію книготоргівлі).
Власний бізнес започаткував 1902 р., видавничий знак «Галицька накладня Якова Оренштайна» почав використовувати щонайраніше з 1903 р. Книжкову серію «Загальна бібліотека» творив українських та зарубіжних авторів видавав із 1909 р. У Першу світову війну його, імовірно, вивезли до Росії як заручника. 1917 р. повернувся на батьківщину й відновив бізнес (помешкання, склади, друкарню) пограбували російські солдати. У липні 1917 р. виїхав із Коломиї у пошуках нових ринків збуту своєї поліграфічної продукції спочатку до Відня, а звідти — до Берліна, де з короткими перервами прожив 20 років. У Берліні заснував «Українську накладню», найбільший успіх діяльності якої припадає на 1920-ті. У цей же час безуспішно намагався повернутися до Коломиї.
У період Української революції 1917–1921 рр. мав тривалі контакти з українськими політичними та культурними колами в Києві і на Наддніпрянщині. У 1920-х відвідав Канаду та США, налагоджуючи контакти із зарубіжними українцями. Був дипломатичним радником Посольства УНР у Німеччині, репрезентував інтереси міжнародних єврейських організацій у процесі С. Штайгера як перемовника з УВО. Коротко належав до «Спілки німецьких книгорозповсюджувачів», з якої вийшов 1935 р. З 1938-го проживав у Варшаві, час від часу відвідуючи Берлін і Львів.
У різний час його оголошували шпигуном, який нібито зраджував Австрію на користь Росії; його переслідувала польська поліція за буцімто його антидержавну діяльність у період Західноукраїнської Народної Республіки; нацистські органи влади і Гестапо застосовували щодо нього практику насильної ліквідації бізнесу та елементи культуроциду. Після ліквідації «Української накладні» передав майнові права представникам української політичної еміграції у Німеччині, зокрема парафії українських греко-католиків у Берліні, а запаси книжок — для створення українських бібліотек у Генеральній губернії.
У вересні 1942 р. його розстріляли у варшавському гетто. Місце поховання невідоме, а історичні будівлі, пов’язані з діяльністю видавця в Коломиї, не збереглися.
Документальні матеріали про Я. Оренштайна зберігаються в Україні (Коломия, Івано-Франківськ, Львів, Чернівці, Київ), Польщі (Ряшів, Варшава), Німеччині (Бад-Арользен, Лейпциг, Берлін) та Ізраїлі (Єрусалим). Дослідниками видавничого чину Я. Оренштайна в різні роки були Л. Биковський, М. Вальо, М. Васильчук, І. Вишиванюк, В. Ковтун і Є. Пшеничний. 2014 р. біографічні відомості про видавця записали в «Центральну базу імен жертв Шоа» єрусалимського меморіалу Яд Вашем.
«Білими плямами» в життєписі видавця залишаються питання освіти, зокрема професійної, реєстраційних документів «Галицької накладні», «російського полону» видавця, його «мовчання» у Німеччині наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років, перебування у варшавському гетто.
У Коломиї іменем видавця назвали одну з вулиць середмістя. У 2016 році урочисто відкрито пам’ятну дошку із барельєфом, виготовлену коштом о. Володимира Касіяна, Валерія Ковтуна, Якова Заліщекера, Романа Ткача, Василя Глаголюка та Павла Челяди. Скульптор – Роман Захарчук. Дизайн – Мирослав Ясінський.
Автор статті: Іван Монолатій